Ольга Петрівна Ковпак (Стоянецька)

/Files/images/olga_kovpak.jpg
народилася 30 січня 1953 року у Львівській області, закінчила Судововишнянську середню школу, факультет романо-германських мов Львівського державного університету. Чимало років проживає на Деражнянщині. Працювала завідувачем методичного кабінету районного відділу освіти, вчителює.
Нагороджена знаком «Відмінник освіти України».
Багатьом читачам до душі поезії Ольги Стоянецької (Ковпак).
Вони – щирі, теплі, читаються легко.

/Files/images/olga_kovpak2.jpg

Вірші Ольги СТОЯНЕЦЬКОЇ

Осиротіла хата

***

Покинута людьми і Богом забута,
Стоїть на узбіччі хатина сама.
І тиша між стінами хати закута:
Господарів хати давно вже нема.
Мовчать старі двері, пороги не скрипнуть
І вікна посліпли, з печі не димить,
Лиш вдень до піддашшя метелики липнуть:
Тут можуть вони відпочити на мить.
Сумує подушка в струхлявілім ліжку
І в поросі ложка лежить на столі.
Домівка забула господаря ніжку
(а другу забрали жорстокі бої).
І плаче по ночах сирітка—хатина,
Самотня в селі серед хат і людей,
Неначе загублена в лісі дитина.

… Домівки сильніші від людських смертей.

***

Обважніле зірками падає небо
І гойдається місяць поміж зірок,
Та боятись цього, коханий, не треба:
Кожна зірочка—то до серденька крок.
Давай, під зірками пройдемося в парі,
Бо симфонія щастя—оцей зіркопад.
І розтануть, як дим, злі й невидимі чари,
Встеле стежку до щастя обом листопад.

***

Мені здається, що життя—без суті,
Лише турботи, метушня і втрати.
Все пролітає. Серце на розпутті.
Живе в печалі, а йому б кохати.
То ж покарай мене коханням, Боже,
І поєднай навіки з милим - нас.
Коли без серця серце жить не може,
То ж подаруй ще нам останній шанс.

***

Що з часом забувається -
З весною повертається.
І згадка в'ється сонною рікою
За поглядом тужливим,
За серцем, серцю милим,
За тихим снігопадом, за тобою.
Заповнить метушня всі дні,
Але світитиме мені
У кожнім ділі ім'я твоє ясне.
Зберу весь смуток, а надію
У кожен день собі посію
Любові сонце й вірності не згасне…

***

Прокинься, світе

Ми так навчилися мовчати,
Що мовчимо вже півжиття.
Все, що було у нас крилате,
Пішло кудись у небуття.
Мовчанням вбито звуки мови,
Надію, віру, почуття,
Пору дитинства—світ чудовий…
А де ж поділось каяття?
Чому мовчить беззуба совість ?
Чи її теж чомусь нема?
І непростої долі повість
Між люди йде собі німа.
Душа кричить і протестує:
Надію втратила вона,
Та хто ж її, нещасну, чує —
Чутливих душ довкіль нема.
Прокинься, світе, оглянися!
Створи між душами мости.
І говори. І помолися.
Проси прощення. Всіх прости.

.

Літературний портрет "До джерел, до витоків своїх..." (скачати)

.

Поетичні збірки О.П. Стоянецької (Ковпак)

Весняне рандеву в осінню пору: поезія. – Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А.А., 2012. – 30 с. – (Бібліотечка альманаху «Медобори». Вип. 5)

А музика звучить..: книга інтим. л. – Львів, 1997. – 46

Мені тебе , як сонця треба: поезії / ред. М. Люзняк; худож. Л. Яворська. – Л., 2000. – 74 с.

Розімкнуте коло: ( 2000-літтю Різдва Христового присвячується): [поезії] / худож. Л. Яворська. – Хмельницький: : НВП «Евріка» ТОВ, 2002. – 64 с.

Ще дзвони полудня не били: (поезії, переклади, пісні, усмішки). – Хмельницький: НВП «Евріка» ТОВ, 2003. – 52 с.

А музика звучить..: лірика . – Городок, 2003. – 48 с. – (Б-ка ТУГДТ «Долоньки», ч. 7)

Аби не загубитись на Землі: [поезії]. – [б.в.]. – [2006]. – 20 с.

Назустріч сонцю: (поезії). – Деражня: Вид. ФОП Руцька І.В., 2012. – 26 с.

Публікації поетичних та прозових творів у збірниках та альманахах, періодичних виданнях

Пані ніч; Дві печалі; Тебе кохати; Скільки б не пригадувати слів // Осик осінній сон: сучасна поезія Хмельниччини. Кн. друга / ред.-упоряд.: В. Дмитрик, М. Хорунжий. – Хмельницький, 2001. – С. 94. – (Хмельниччина поетична – 2000).

Торкнулась спогаду; Сміється літо теплими вустами; Слова – як грім; Як ненаситно цілувались руки // Творче Поділля. Ювілей: худож.-публіц. альм. / ред.-упоряд.: В. Дмитрик, М. Хорунжий. – Хмельницький, 2003. – С. 115.

Не в тому річ; Так треба жити; Холодно і тихо; Як ненаситно; Мене життя доїло, як могло; Зігрій мене; Минуло 25…; А все – ніби сьогодні // Городок над Смотричем: іст.-літ. зб. – Городок, 2006. – С.388 – 390.

Радію я; Було таке: росте китайська ружа; Каштан танцює вприсядки по бруку; Ще золото не вилилось на нас; Летять птахи у пошуках тепла; Холодний ранок. Теплий-теплий день; Ти – королева Всесвіту, коли сама; Зустрілись липа і жасмин посеред літа; Твоя душа не має вже тепла //Медобори.: альм..— № 2. – Сімферополь.,2008. – С.24 – 26.

Як гарно бути наодинці в полі; Застигла батьківська сльоза край ока; Тремтить тополя край дороги; Чи можна жити в двох світах; Я повертаюся додому; Давно не стрічала я сонця // Літературна Деражнянщина: літ. худож. альм.. Вип.1./ упоряд.: В.К. Куцюк, В.Г. Заржицький. – Хмельницький, 2007. – С. 82-83.

Остання зупинка: бувальщина // Медобори: альм.— №5. – Хмельницький, 2011. – С.95 – 98.

Ти: [вірш] // Вісн. Деражнянщини. – 1993. – 22 трав.

Чому?: [вірш] // Вісн. Деражнянщини. – 2002. – 6 лип.

Торкнулась спогаду; Т.Г. Шевченко: [вірші] // Вісн. Деражнянщини. – 2003. – 21 жовт.

І полетіла я над світом: [вірш] // Вісн. Деражнянщини. – 2005. – 25 черв.

Деражня; Нам Деражня серця зігріва // Життя міста. – 2007. – 15 листоп.

В важку годину завжди поруч ти: [вірш] // Життя міста. – 2009. – 26 листоп.

Остання зупинка: бувальщина // Вісн. Деражнянщини. – 2010. – 12 листоп.

Остання зупинка: бувальщина // Життя міста. – 2011. – 15 лип.

Публікації про життя і творчість О.П.Стоянецької (Ковпак)

Стоянецька (Ковпак) О.П. І почесно, і дуже-дуже відповідально /інтерв’ю провела Л.Щетинська // Вісн. Деражнянщини. – 2001. – 6 берез.

Дмитерко А. «Вірші мої, мої безцінні ліки»:презентація книги [Розімкнуте коло] // Вісн. Деражнянщини. – 2002. – 6 лип.

Власов О. «…Щастя твоє – біля рідної хати»: [презентація худож.-публіц. альм. «Творче Поділля» з публікаціями О. Стоянецької] // Вісн. Деражнянщини. – 2003. – 21 жовт.

Стоянецька (Ковпак) О.П. «А душа прагне відшукати щось вище і неповторне» / інтерв’ю провів С. Нестеришин // Життя міста. – 2007. – 15 листоп.

Стоянецька (Ковпак) О.П. На святій землі нас тримають віра, надія, любов /інтерв'ю провів С.Нестеришин //Поділ. новини. — 2007.— 16 листоп.

Петрович О. Презентовано прозовий твір [Остання зупинка] Ольги Стоянецької з Деражні // Життя міста. – 2011. – 17 черв.

Кiлькiсть переглядiв: 1393

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.