Бібліотеки здатні поєднати проміжок часу від сьогодення до початку часів. Це місця, в яких можна знайти відповіді на більшість питань, сформувати власну думку, відкрити безліч речей для себе.

Розказуємо про найбільші бібліотеки світу:

Австрійська Національна бібліотека

Бібліотека, яка зібрала у своїх сховищах більше двох з половиною мільйонів книг, рукописів, першодруків безлічі книг, папірусів, глобусів і географічних карт, унікальну музичну та театральну колекції. Свій довгий шлях австрійська бібліотека починала в якості імперської книжкової колекції, що зберігалася у каплиці Хофбурга, і поповнювалася за рахунок посагу австрійських імператриць, подарунків монархів сусідніх держав, пожертвувань багатих аристократів і перекладів вже існуючих книг з латини на німецьку. Сьогодні Австрійська національна бібліотека вважається однією з найбільш відвідуваних пам’яток Відня. Її головний зал – справжній витвір мистецтва, розписаний фресками, роботами відомих майстрів і прикрашений скульптурами, внесеними до списку культурної спадщини, – регулярно радує гостей унікальними експозиціями, наприклад, виставкою старовинних зображень представників тваринного світу з бібліотечних сховищ.

Бібліотека Ватикану

Напевно, не знайдеться в світі людини, якій би не хотілося хоч одним оком заглянути в книжкові архіви Ватикану і дізнатися таємниці, які приховують тутешні рукописи і манускрипти. Ватиканська бібліотека вважається найстарішою в світі, адже основи її колекцій були закладені ще в 4 столітті н.е. Вже в 8 столітті виявилося, що архіви бібліотеки настільки великі, що без окремого співробітника-бібліотекаря не обійтися. На початку 14 століття бібліотека Ватикану була частково знищена, але кожен новий Папа Римський поповнював скарбницю знань новими екземплярами, включаючи праці філософів античності і манускрипти з завойованих європейськими державами територій. Сьогодні бібліотечний відділ манускриптів вважається найбагатшим у світі. У його 36 залах, тільки в 16 з яких може ступити нога простого смертного, зберігається понад 80 тисяч унікальних рукописів, створених в античні часи і середньовіччі, а загальний книжковий фонд налічує понад мільйон книжкових видань, 300 тисяч монет, 150 тисяч рукописів і стільки ж фотознімків. Щороку в загальнодоступні приміщення бібліотеки Ватикану допускаються близько 5 тисяч учених. Право виносити бібліотечні примірники за межі сховища є тільки у Папи Римського, будь-кого іншого чекає кримінальна відповідальність за крадіжку.

Бібліотека Конгресу США

120 мільйонів книг, газет і журналів, 12 мільйонів фотознімків, близько п’яти мільйонів карт і 57 мільйонів рукописних сторінок і нот зберігається в бібліотеці Конгресу США. Це книгосховище, засноване в 1800 році. Бібліотека Конгресу не раз піддавалася значним руйнуванням: під час Війни за незалежність всі цінні екземпляри були спалені або вивезені англійцями, а в 1851 році книжкове зібрання майже повністю згоріло під час пожежі. Сьогодні потрапити в один з 18-ти читальних залів бібліотеки може будь-яка людина, яка досягла шістнадцятирічного віку, однак право виносити книги за її стіни мають тільки конгресмени і судді Верховного суду США.

Бодліанська бібліотека

Бодліанська бібліотека займає п’ять великих будівель в Оксфорді і ще кілька за його межами, один з філіалів навіть розмістився в покинутій соляній шахті. У часи створення цього великого книгосховища зовсім невелику, але унікальну колекцію книг, зібраних єпископом Томасом де Кобем, прикували ланцюгами до полиць щоб уникнути крадіжок. У 17 столітті Бодліанська бібліотека отримала унікальний привілей – один примірник кожної книги, що видається в Великобританії, повинен поповнювати фонди сховища. Сьогоднішня бібліотека в Оксфорді може похвалитися одинадцятимільйонною колекцією книг і розкішними інтер’єрами. В її приміщеннях, до речі, знімалися бібліотечні сцени саги про Гаррі Поттера.

Бібліотека Александріна в Єгипті (Нова Александрійська бібліотека)

У пам’ять про найвідомішу бібліотеку старовини – Александрійську, чиї архіви безслідно канули в Лету, у 2002 році була створена бібліотека Александріна. З 1970-х років архітектори з різних країн світу пропонували на розгляд уповноваженої комісії представників ЮНЕСКО і уряду Єгипту свої проекти нової бібліотеки – всього їх зібралося майже півтори тисячі. Будівництвом об’єкта по складному футуристичному проекту норвезької компанії-переможця зайнялися відомий австрійський архітектор Крістоф Капелі і безліч підрядних будівельних компаній з усього світу. Будівлю Нової Александрійської бібліотеки, що символізує божество сонця, виконано зі скла і асуанського мармуру у вигляді сонячного диска, покрито літерами з різних алфавітів і звернено до моря. У бібліотечний комплекс, що займає 11 каскадних рівнів і призначений для зберігання 8 мільйонів книг, входять конференц-зал, читальні зали для сліпих, планетарій і чотири постійно діючих музеї. Найцікавішим у Александріні приміщенням є кінозал «Культурами», на величезному інтерактивному екрані якого демонструються сцени з багатотисячолітньої історії єгипетської землі.