ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ: «Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще навчитися з них узори викладати» (до Всесвітнього дня поезії)
План проведення Дня інформації:
1. Вступне слово: «Поезія – творче натхнення людської душі»
2. Бібліографічний огляд літератури: «Творчі надбання української поезії»
3. Перегляд літератури: «Невичерпне багатство поетичного світу»
ПОЕЗІЯ – ТВОРЧЕ НАТХНЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ
«Любити можна
поезію в добу ракет,
Бо дивна річ: людина кожна
якоюсь мірою поет.
Живе поезія у мові,
Якої мати вчила нас,
У гніві, в усмішці, в любові,
В красі звичайній, без прикрас.
Вона – не тільки мрії срібні,
А й праця, й радощі зусиль,
Вона потрібна, як потрібні
Вода й повітря, хліб і сіль.»
(М. Рильський)
Поезія… що це – натхнення, необхідне кожному з нас, або застаріле мистецтво, якому час піти на звалище історії? Адже навколо все так стрімко змінюється.
У нашому суспільстві триває криза культури, і проблема зберігання духовності стоїть гостро. Поезія – якраз один з дієвих засобів зберегти і примножити духовні цінності. Тому наш захід присвячений Всесвітньому дню поезії, який відзначається щорічно 21 березня (в день весняного рівнодення). Свято покликане, зокрема, сприяти розвитку і популяризації поезії.
Згідно з рішенням, прийнятим ЮНЕСКО в 1999 році, основна мета святкування – заохочення мовного розмаїття та підтримка зникаючих мов за допомогою поезії. День також покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва (театром, танцями, музикою, живописом), а також заохочення видавничої справи та створення в ЗМІ позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям. Вперше це свято відзначили 21 березня 2000 року в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поезія, – йдеться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші й глибокі духовні питання сучасної людини – але для цього необхідно залучити до неї якомога більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».
Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив: «Поезія – це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія – головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.
Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися над фундаментальною роллю, яку вона відіграє в діалозі між культурами – в діалозі, який є гарантом миру.
Сьогодні вже традиційно у багатьох країнах світу з нагоди Всесвітнього дня поезії проходять літературні вечори, фестивалі, презентації нових книг, вручаються літературні премії і т. ін.
Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з’явився 2004 року.
Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення зв’язку між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення до поетичної творчості, її поширення та перекладу – це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
Півстоліття тому поети виходили на площі і говорили про те, що решта замовчувала. Гете, Байрон, Пушкін, Шевченко, Маяковський – хто не чув ці прізвища? А що сьогодні? Де сучасні майстри римованого слова, невже проза життя неухильно жене поетичну наснагу? Мабуть, що ні, адже багато хто й з молодих людей пише вірші, особливо, коли закохується… Пропонуємо вашій увазі огляд, присвячений українським митцям літературного слова, зокрема поетам останніх років, включаючи сучасних поетів нашого краю:
«Творчі надбання української поезії»
Поезія – це музика душі. Проте відчувати цю музику, пройматися нею, пробуджуючи в глибинах власної душі найпотаємніше, непросто. Тому багато хто зі школярів легковажно та несерйозно сприймає уроки літератури, на яких їм пропонують розглядати поетичні твори. На жаль, такі учні забувають, що мистецтво слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, формує морально-етичний потенціал, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак.
Осягаючи глибини поетичних рядків автора, ми водночас учимося розуміти самих себе. І чим швидше людина навчиться це робити, тим багатшим і глибшим буде її духовне життя. Отже, пропонуємо вашій увазі наступні видання:
Усі українські поети. – Упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, Торсінг плюс, 2008. – 448 с.
Дана книга пропонує інформацію про життя і творчість всіх українських поетів, творчість яких внесено до курсу української літератури. Стисла довідка про кожного автора включає основні відомості про творчість і життя, коротку характеристику творів, кілька цікавих додатків для глибшого опрацювання матеріалу і список рекомендованої літератури. Довідник містить також словник літературних термінів і понять.
Також у книзі пропонується розділ «Додатки», у якому можна знайти такі статті: «Література українського романтизму», «Основні літературні угруповання першої половини XX століття», «Словник літературознавчих термінів», «Сучасна українська література», «Українська поезія 60-х років XX століття», «Усна народна творчість» та ін.
До даного видання ввійшли поети, як минулих століть , так і поети сучасності, на яких ми сьогодні звернемо особливу увагу. Одним з таких представників, ім’я якого також входить до посібника являється Василь Герасим’юк – один із найвідоміших і найоригінальніших сучасних українських поетів із покоління 1980-х. Іван Дзюба дуже влучно сказав: «Василь Герасим’юк – гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягти шкалу Всесвіту». Поетичні публікації 1972 року в журналах «Дніпро» (число 3) і «Ранок» №6 можна вважати дебютом Василя Герасим’юка. Перша його книга з’явилася через 10 років. Із 1982 по 2002 роки вийшли збірки: «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі». Перші вірші цієї книги датовані 1973 роком.
Щоб познайомитися з творчістю Василя Герасим’юка представляємо вашій увазі наступне:
Герасим’юк, В. Була така земля: Вибране. – К.: Факт, 2003. – 392 с.
В книзі зібрана майже вся творчість поета. Це поезія, яка має філософське спрямування, насичена прихованими смислами, символами. Дослідники відзначають вплив етнічного (а саме гуцульського) міфу на світосприйняття В. Герасим’юка. Автор часто звертається до міфопоетичних образів-символів: образу світового дерева, символу води, вогню, повітря, землі. У поезіях В. Герасим’юка відчувається своєрідна генетична безперервність, зв’язок різних часових вимірів, які об’єднує внутрішнє переживання, або, як говорить сам поет, нерв. Біблійні образи та міфопоетичні символи набувають нових розширених значень, смислів, що спонукають читача до філософування.
У своєму інтерв’ю в квітні 2004 року митець визначив критерій довіри для поета: «ти сам повинен вірити в те, що пишеш».
Я вижив тут, і я тобі віддам
ці гори, ці черешні між лісами.
Вони тремтять, вони цвітуть над нами,
й це може називатися життям
у Царстві Божім. Хай – єдина мить.
Один лиш подих. Крок лише єдиний.
Неізреченний черешневий іній
над небесами темними тремтить!
Сліпу свободу видихнемо! Грім
паде в потоки – вірить тільки водам,
бо Царством задихається Господнім,
бо страхом захлинається людським.
Книга також містить характеристики творчості поета в статті під назвою «…І є такий поет». Для легшої орієнтації в збірці в кінці видання розміщений алфавітний покажчик творів.
Ще одним із яскравих сучасних представників поезії є не менш відомий Вадим Крищенко – видатний український поет, автор славнозвісних пісень, улюблених в народі, заслужений діяч мистецтв України. Кавалер багатьох орденів, в тому числі Ярослава Мудрого, «За заслуги» II і III ступенів, престижних церковних відзнак – орденів Андрія Первозванного і Святого Володимира, лауреат мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, Андрія Малишка, Дмитра Луценка. Йому присвоєне рідкісне для поета звання «Народний артист України». Живе і працює в Києві. Ми хочемо познайомити вас із творчістю талановитого поета, зібраною у наступному виданні:
Крищенко В. Д. Українська душа. – К.: Дніпро, 2009. – 592 с.
Книга «Українська душа» – певною мірою підсумковий доробок славетного поета-лірика і поета-пісняра, народного артиста України Вадима Крищенка.
Це своєрідна розмова автора зі своїми читачами про земне та небесне, про радісне і печальне, з чого складається наше життя. І скрізь, у кожному рядку відчувається щирість і українське єство цього видатного майстра слова.
…А треба жити кожним днем,
Не відкладаючи на потім…
Що має буть – не обминем
В своїх стараннях і турботі.
Нам треба жити кожним днем,
Не ждать омріяної дати,
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати.
Сердечні і проникливі рядки поезії автора шукають свого читача. І з певністю можна сказати, що вони його знайдуть. Бо шанувальники поета – це люди зі всіх куточків нашої української землі.
Розпочинається видання зі звернення поета до читачів «Замість передмови», після чого, ми бачимо вірші, що наповнюють основний зміст книги, розбиті на певні частини з окремими назвами, які говорять самі за себе: «Дзвони серця», «Подих рідної землі», «Життя загадка невловима», «Що не забувається», «Дорога додому», «Любові бентежна струна», «Осінній сад», «Відлуння радості та болю», «Хай святиться ім’я твоє», «Дощинки на вечірньому вікні». При укладанні книги автор не дотримувався хронологічної послідовності віршів, а укладав цей доробок як лягало на душу. Автор вважає, поезію треба читати вибірково, під настрій, не обов’язково з першої сторінки. Треба вишукувати те, що співзвучне стану вашої душі. Шукати, здавалося б, в німих рядках отого співрозмовника і порадника, якого кожній людині так хочеться віднайти в цьому складному, мінливому і, нажаль, в багатьох випадках жорстокому і немилосердному світі. В кінці видання можна знайти відомості про життєвий і творчий шлях Вадима Крищенка під заголовком «Згадую, щоб не забути. Замість біографії», написані самим письменником, де він ділиться цікавими моментами своєї біографії та висловлює подяку всім, хто йому допомагав йти по життю та тим, хто з ним співпрацював, розділяючи його творчість, зокрема, такі відомі артисти, як Софія Ротару, які брали пісні Крищенка на вуста. Особливість цих віршів передусім полягає у тому, що вони дуже глибоко відображають внутрішнє єство людини, її почуття та надії.
На жаль ми не можемо розповісти вам про кожного сучасного поета окремо, але ми включили до нашого огляду творчість поетів чиї прізвища об’єднані в одній книзі:
10 українських поетів останніх років. Метаморфози. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 272 с.: іл.
Перегляд літератури «Невичерпне багатство поетичного світу»
1. Книга про матір: Українські поети XIX–XXI століть / Упоряд. В. Л. Чуйко. – Київ : Криниця, 2003. – 319 с.
2. На тихі води, на ясні зорі: Краса природи в українській літературі. – Київ : Веселка, 2002. – 230 с.: іл.
3. Українка Леся. Незабутні шедеври: Поезія, Драматургія. – Донецьк : БАО, 2011. – 304 с. : іл.
4. Українка Леся Нехай мої струни лунають… Вибрані поезії / Леся Українка. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2009. – 224 с. : іл.
5. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. – Київ : Наукова думка, 2001
Т. 1: Поезія 1837 – 1847. – 784 с. : портр.
Коментарi