Повернутися до звичайного режиму

Літературний огляд розділу краєзнавчої літератури «Видатні постаті краю»:

Гірник Павло Миколайович

Гірник Павло Миколайович народився 30 квітня 1956 р. у м. Хмельницькому. Навчався в Хмельницькій середній школі №3. У 1979 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут, а в 1989-му – Вищі літературні курси у Москві. Працював викладачем української мови та літератури у сільських школах Поділля. Засновник та перший голова обласної організації РУХ. Член Національної спілки письменників України з 1984 р., а з 1996 – член Асоціації українських письменників. Лауреат літературних премій України Ім. Павла Усенка, ім. Андрія Малишка (1989), ім. Павла Тичини (2004), лауреат Шевченківської премії (2009). Як поет та літературний критик широко публікується в періодиці з кінця 70-х рр.
Минулися сніги. Повіяло туманом.
Із вирію твого почулись голоси.
І знову сниться світ,в якому ходить мама -
Дівочої,співочої,високої краси.

Минулися літа, і кожухи, і свити,
Життя перегорнулось,мов книжечка чужа.
І думаєш вночі,чого ти був на світі,
Чого не боронився від прірви і ножа?

Микола Матвіїв

Микола Іванович Матвіїв народився 19 січня 1940 року в селі Коржівці Деражнянського району. Закінчив Коржовецьку середню школу. Навчався в Львівському університеті на філологічному факультеті. Працював у бібліотеках і клубах Хмельниччини, Львівщини, Івано-Франківщини, Одещини, Житомирщини. Вчителював.
Ще в школі почав писати вірші, згодом перейшов на прозу.
Поезії його – щирі, філософські, проникнуті любов’ю до людини, до земного життя.
Останні роки працював художником-оформлювачем в колгоспі ім. Суворова с. Коржівці.
25 лютого 1991 року М.І. Матвіїв відійшов у вічність.

Нам до щастя – нелегко.
А до квітня далеко.
Крижаною ордою
Наступає зима.
Загубився від зграї
Одинокий лелека.
Спочивати не хоче,
А дороги нема.

Леонід Сєров

Леонід Володимирович Сєров народився 9 березня 1954 року у м. Львові. Освіта - технічна. Служив у Збройних Силах.
Вірші пише з 1981 року. Друкувався в періодичній пресі. Автор колективного художньо-публіцистичного альманаху «Творче Поділля» (Хмельницький, 2003).

Леонід Сєров в 2006 році став переможцем Першого всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград», започаткованого сином Максима Рильського Максимом у співпраці з Українським фондом культури, який очолює Борис Олійник.

Ціную пісню, мов молитву

Ціную пісню, мов молитвуi
В ній ще живе любов свята.
Я з нею йду немов на битву,
За правду йду, через літа.
Вона в мені живе з колиски,
З далеких тих юначих літ.
В ній ніжна ласка материнська,
В ній весь прекрасний, дивний світ.

Леонід Шерстинюк

Леонід Іванович Шерстинюк народився 22 березня 1924 року в селі Черешенька Деражнянського району на Хмельниччині.
Поет з того покоління, на чиє дитинство і юність припали найтяжчі роки – насильницька колективізація, репресії, вогненні громи другої світової, післявоєнна розруха і голод.

Напівсирітська доля не дала можливості навчатись хлопцеві у вузі. Вже дорослим здобув середню освіту у вечірній школі.
Ще в молодості захопився Леонід Шерстинюк поезією, почав писати вірші, а там – і друкувати їх в обласній та республіканській періодиці.
В другій половині 50-х років дебютував в альманасі «Літературне Поділля».
Видав збірки «Сонячне стебло», «На тернистій дорозі».
В 2003 році окремою книгою вийшла повість у віршах «Кармелюк», яка здобула у читачів схвальні відгуки.

Чекання

Чому мені не спиться
У дев’ятнадцять літ,
А як засну – то сниться
Черешні білий цвіт?
Ой, молодість квітуча
Розбурханих вітрів,
Як радо, як жагуче
Бунтує в грудях спів.
І спів той про дівчину –
Життя красу ясну;
Про очі – квіти сині, -
від них немає сну.

Прилюк Дмитро Михайлович

журналіст, письменник, вчений, педагог

Народився 8 листопада 1918 року в с. Божиківцях Деражнянського району.
Навчаючись у місцевій школі, він став активним дописувачем в газети: в районну Деражнянську «За соціалістичну перебудову»,в обласні «Більшовицька правда» і «Молодий більшовик» та нову газету політвідділу Деражнянської МТС «За більшовицький урожай».
Після закінчення в 1937 році десятирічки Деражнянський райком комсомолу та редакція райгазети дали Д. М. Прилюку рекомендацію для вступу в Український комуністичний інститут журналістики в Харкові, який закінчив з червоним дипломом 1940 року.
Воював на Південно-Західному та Калінінському фронтах. По війні весь час на газетній роботі: кореспондент, заступник редактора та редактор Полтавської, Вінницької та Київської обласних газет. У лютому 1956 року Дмитра Михайловича було призначено редакторам республіканської газети «Колгоспне село». За роботу в цій газеті нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора» та Малою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
З листопада 1958 року Дмитро Михайлович розпочав роботу в Київському державному університеті, якому віддав тридцять років життя, з них близько 15-ти був деканом факультету журналістики. Це була копітка наукова, викладацька, педагогічна, письменницька праця, в результаті якої він став відомим українським письменником, публіцистом, лауреатом Республіканської журналістської премії ім. Я. Галана, журналістом, докторам філологічних наук, професором.
За роки життя Дмитро Михайлович написав більше 25-ти книг – повістей і романів, збірок нарисів, фейлетонів і публіцистичних статей. Написав дві книги для дітей.

Сіцінський Юхим Йосипович

археолог, історик, етнограф, музеєзнавець

Народився 10 грудня 1859 року у селі Мазники Летичівського повіту Подільської губернії (тепер Хмельницького району Хмельницької області).
Навчався в духовному училищі, а потім – у Кам’янецькій духовній семінарії та Київській духовній академії, яку закінчив у 1885 році із ступенем кандидата богослов’я. Після завершення навчання працював учителем у Бахматі на Катеринославщині, а в його батько, дід і прадід були священниками. Навчався в Кам’янець-Подільському. У 1889 році переїхав до Кам’янця-Подільського.
Під редакцією Юхима Йосиповича вийшли «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета».

У 1892-1918 роках він редактор подільських періодичних видань: «Подольские епархиальные ведомости», «Православная Подолия», «Подолия».
Ю. Й. Сіцінський заснував в Кам’янці-Подільському історико-археологічний музей і був його завідуючим (1890 р. – листопад 1922 р.).
Завдяки його енергії були зібрані значні колекції українського мистецтва, етнографії, археології та історії.

Кiлькiсть переглядiв: 286

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.